Леонард Леопольдович Гіршман (1839-1921) – видатний російський офтальмолог, педагог та громадський діяч, чиє життя та робота тісно пов’язані з Харковом. Його внесок у розвиток медицини та соціальної сфери зробив його однією з ключових фігур в історії міста та країни. Далі на kharkovskiye.info.
Ранні роки та освіта
Леонард Гіршман народився 25 березня 1839 року у місті Тукумс у єврейській купецькій родині. Наприкінці 1840 років сім’я переїхала до Харкова. Леонард закінчив 1 гімназію із золотою медаллю та вступив до Харківського університету на медичний факультет. Закінчив його з відзнакою у 1860 році. У березні 1862 року Гіршман вирушив до Німеччини для продовження освіти. Він вступив до Гейдельберзького університету, де почав вивчати сенсорну фізіологію під керівництвом Германа Людвіга фон Гельмгольца. Особливу увагу він приділяв теоріям кольоровідчуття та акомодації, а також займався дослідженнями з фізіології кольоросприйняття. У жовтні 1863 року Гіршман отримав посаду асистента в очній клініці у Вісбадені та пропрацював там півтора року. Потім він повернувся до Гейдельберга, щоби закінчити свої наукові дослідження у лабораторії Гельмгольца. Водночас він працював у клініках та лабораторіях таких видатних вчених, як Альбрехт фон Грефе, Рудольф Вірхов, Еміль Дюбуа-Реймон, Карл Кнапп, Генріх Брюкке та Карл Пагенштехер. Цей період закордонного стажування став ключовим у формуванні Гіршмана як вченого та клініциста. Він не тільки поглибив свої знання у галузі офтальмології, а й набув цінного досвіду роботи у провідних наукових та медичних установах Європи.
Медична та наукова діяльність
У 1868 році Леонард Гіршман повернувся до Харкова та захистив докторську дисертацію “Матеріали для фізіології кольоросприйняття”. Він здобув ступінь доктора медицини та звання приват-доцента з офтальмології Харківського університету. З 1870 року Гіршман почав читати приватний курс офтальмології, який, за спогадами сучасників, відбувався у його квартирі через відсутність окремого приміщення.
У 1872 році Гіршман заснував першу у Харкові очну клініку на 10 ліжок. Попри обмежені ресурси, клініка дуже швидко стала відомою. Пацієнти до Леонарда Гіршмана їхали не тільки з усього регіону, а й з усієї Російської імперії та навіть з-за кордону. Його учень, професор Д. Н. Натансон, згадував:
“У Леонарда Леопольдовича була велика приймальня з простим інтер’єром – дубові лавки, кам’яна підлога. Для всіх була загальна черга, та й спілкування з усіма було рівно уважним. Черга була й на подвір’ї. За сотні кілометрів приїжджали й приходили пішки селяни, жителі міст з інших губерній, часто сліпі приходили з поводирями, а іноді й цілі групи сліпих людей. Приїжджали пацієнти з Кавказу, з Туреччини та Персії.” Леонард Леопольдович приймав усіх пацієнтів, незалежно від їхнього соціального стану, а бідних часто лікував безоплатно.
У 1895 році Гіршман заснував кафедру очних хвороб при Харківському університеті, яку очолював до 1905 року. У 1896 році для кафедри було побудовано двоповерхову будівлю клініки. Наукові праці Гіршмана охоплювали найрізноманітніші теми досліджень, включно з міозом, мідріазом, лікуванням трахоми та фізіологією кольоровідчуття. Він також активно публікував огляди досягнень російської офтальмології у західних наукових виданнях, що сприяло міжнародному визнанню вітчизняної медицини.
Громадська діяльність та спадщина
У 1905 році Леонард Гіршман пішов у відставку з посади завідувача кафедри очних хвороб Харківського університету. Причиною стали розбіжності з керівництвом університету. Після цього він планував покинути Харків, але завдяки зусиллям громадськості, зокрема професора М. Ф. Сумцова, міська влада ухвалила рішення побудувати нову очну лікарню, щоби утримати видатного лікаря у місті.
У 1908 році було відкрито міську очну лікарню імені професора Гіршмана, яка спочатку була розташована на околиці Харкова. А у 1912 році для клініки було спеціально побудовано будівлю у Нагірному районі, із 1914 року тут могли одночасно приймати до 100 пацієнтів.
Гіршман також став ініціатором створення першої школи для сліпих у Харкові. Й у 1887 році, за підтримки меценатів та небайдужих городян було відкрито училище для сліпих хлопчиків. У 1914 році за виняткові заслуги Гіршмана було обрано почесним громадянином Харкова.
Помер Леонард Леопольдович 21 січня 1921 року у Харкові. Похований був на 2 міському кладовищі.
Ім’я Леонарда Гіршмана увічнено у назві вулиці у центрі Харкова та міської офтальмологічної клініки. У 2009 році, до 100-річного ювілею клініки, на її території було встановлено пам’ятник професору.
Леонард Гіршман прожив довге життя, яке присвятив медицині та людям. Він став невіддільною частиною історії Харкова, а його внесок у розвиток медицини неоціненний. Завдяки його науковим працям Харків став одним із провідних центрів офтальмології у Російській імперії. А ім’я Гіршмана залишається символом благородного служіння науці та людям навіть через багато років.