Юрій Ворошилов належав когорті тих митців, якими пишається Харківщина, входив у коло справжніх сподвижників і ентузіастів. Фотограф, громадський діяч, ідейний поборник щастя своєї держави, просто дуже щира та талановита людина. Це все — про нього, сина Слобожанщини, репортера, який наважився відзняти хроніку Чорнобильської катастрофи. Далі на kharkovskiye.info.
Юрій здійснив свого роду невеличкий подвиг, коли у 1986 році спромігся відзняти фотосесію над реактором Чорнобильської АЕС. Туди він поїхав із власної ініціативи, про що сказано на сайті Berlin-visual.com. Він ніколи не пас задніх, не зволікав, завжди поспішав туди, де розгорталися буремні події сучасності, аби донести нащадкам правду.
Хвороба передчасно забрала життя фоторепортера, проте він до останнього завзято боровся і не припиняв працювати. На згадку про себе Ворошилов залишив безцінні історичні фотоматеріали, а його біографія заслуговує на те, аби про неї знали земляки.
Легендарна зйомка у Чорнобилі та інші творчі проєкти молодості
Юрій Ворошилов народився 28 грудня 1951 року, хоча в офіційних джерелах датою його народження вказано 10 січня 1952 року. В молоді роки майстер вже опанував високе мистецтво фотографії, ставши не просто репортером, а справжнім фотохудожником. Хоча своїми здібностями особливо не хвалився. У 70-х роках XX століття Юрій досяг певного рівня у своїй професії, але головні здобутки та визнання були ще попереду.
Він працював репортером у газеті “Слобідський край” на момент трагедії у Чорнобилі. З величезними зусиллями фотографу таки вдалося отримати дозвіл на поїздку до АЕС. Таким чином, у червні 1986 року він вирушив на місце подій. Тоді у гелікоптері Юрій знімав четвертий блок реактора сумнозвісної станції. Загалом ним було здійснено більш ніж 50 поїздок до зони відчуження, а за понад 30 років він продемонстрував майже 40 виставок на тему Чорнобильської аварії. Ворошилов зібрав майже шість тисяч світлин стосовно теми Чорнобильської катастрофи. Під час одного з таких візитів до Чорнобиля Ворошилов бачив, як запускали перший реактор на ЧАЕС.
В об’єктиві майстра побували історичні події кінця 80-х — початку 90-х років XX століття. Він зафіксував на кадрах етап здобуття Україною незалежності, а також дві революції у державі, які відбулися з інтервалом практично в 10 років. Крім того, Юрій Іванович став, напевне, першопрохідником у вітчизняному фотомистецтві, який почав знімати навколишній світ зверху. Його незабутні світлини з висоти пташиного польоту стали першими у цьому жанрі фотографії.
Фотохроніка Юрія Ворошилова у період російсько-української війни
У 2014 році Юрій Ворошилов вирушив на передову, де у той час відбувалися бойові дії в Україні. Там він знайшов спільну мову спочатку з грузинським легіоном, а потім з 92-ю Окремою механізованою бригадою імені кошового отамана Івана Сірка (92 ОМБр). За мотивами війни на Сході йому вдалося здійснити три фотопроєкти:
- “Грузинський легіон” ― про добровольців, які приїхали з Грузії до України воювати;
- “Савур-Могила”, який містить кадри, зроблені у Попасній, Щасті, на Світлодарській дузі;
- “Неоголошена війна”, у якому зібрані фотографії учасників перших кривавих зіткнень на Донбасі.
Фотомайстер був щирим патріотом, який душею переживав за рідну Вітчизну. Під час перших обстрілів Харкова у 2022 році Ворошилов якраз перебував у своїй квартирі на Північній Салтівці. Відтак йому довелося виїхати в евакуацію та шукати порятунок у інших місцях. Спочатку мешкав у знайомих під Харковом, потім виїхав на Захід України, і, зрештою, потрапив до Німеччини.
Вже тоді Юрій Іванович був тяжко хворий на онкологію, яка швидко прогресувала, попри всі старання лікарів і самого фотохудожника. До того ж, у пандемію він ще й підхопив коронавірус, який також послабив стан його здоров’я. Помер видатний фотограф 16 червня 2023 року після тривалого лікування, яке, на жаль, не дало ефекту. Його життя обірвалося на 72-му році у клініці під Берліном.
Творче надбання, яке залишилося після автора
Через місяць після смерті майстра, 15 липня 2023 року, у Харкові біля Літературного музею було відкрито постійно діючу вуличну виставку робіт Юрія Ворошилова. Сам він брав активну участь у роботі цього закладу ще починаючи з 1989 року. Для розвитку музею Ворошилов робив досить багато, в тому числі, він презентував свої творчі роботи.
Основою для виставки стали твори глобального виставкового проєкту “Історія Слобожанщини”, який було реалізовано фотохудожником у 2008 році. Одночасно захід став ніби актом вшанування пам’яті видатного діяча мистецтва. Останнім проєктом автора мала б бути виставка “Війна культур”, присвячена різниці у світогляді українців та росіян. Реалізувати це він не встиг, але намір хочуть втілити друзі та колеги Юрія Івановича.
Як згадувала удова Юрія Ворошилова, художниця Алла Топчій, митець дуже полюбляв фотографувати саме рідний Харків. Він обожнював робити кадри міста з різних ракурсів, експериментував. Незадовго до смерті розмірковував про Батьківщину, свій дім та пасіку в області, де мешкали його батьки. Саме там Юрія Ворошилова і поховали.