“Харківські асамблеї” – міжнародний музичний фестиваль, який з 1991 року є однією з головних культурних подій Харкова. За більш ніж три десятиліття свого існування “Харківські асамблеї” здобули репутацію не тільки музичного свята, а й престижного форуму, що об’єднує музикантів, музикознавців та шанувальників музики з усього світу. Далі на kharkovskiye.info.
Історія заснування фестивалю
Міжнародний музичний фестиваль “Харківські асамблеї” був заснований у 1991 році з ініціативи видатної піаністки, народної артистки України та професорки Тетяни Вєркіної, яка на той момент обіймала посаду ректора Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського.
Перший фестиваль був присвячений Вольфгангу Амадею Моцарту, що задало тон для майбутніх тематичних програм, кожна з яких фокусується на творчості видатного композитора або музичної епохи. У 1992 році фестиваль здобув свою офіційну назву “Харківські асамблеї”, а з 2004 року став відбуватися під гаслом “Протидія злу мистецтвом”, що підкреслювало місію класичної музики як засобу духовного та культурного збагачення.
Фестиваль “Харківські асамблеї” швидко здобув популярність завдяки високому рівню організації, участі відомих музикантів та різноманітності програм. За роки свого існування він пережив безліч викликів, наприклад, у 1996 році проведення фестивалю було скасовано через фінансові проблеми, а на початку 2020-х організаторам фестивалю довелося адаптуватися до карантинних обмежень та перевести концерти в онлайн-формат. Водночас такий формат давав змогу долучитися до участі у фестивалі більшої кількості учасників та глядачів.
Структура фестивалю
“Харківські асамблеї” – фестиваль, який охоплює кілька ключових напрямків. Однією з засад фестивалю є концертні програми, які щорічно збирають провідних музикантів, симфонічні та камерні оркестри, а також молоді таланти. Виступи відбуваються у найкращих залах Харкова: Харківська обласна філармонія, Малий зал Харківського національного академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Будинок органної та камерної музики, а також Харківський театр музичної комедії.
Програми фестивалю часто присвячуються певному композитору або музичній темі, що надає кожному сезону унікального характеру. Так, наприклад, у 1991 році концертна програма фестивалю була присвячена творчості Вольфганга Амадея Моцарта, у 2001 році – Йогана Себастьяна Баха, Людвіга ван Бетховена та Йоганеса Брамса, у 2013 році – Антоніо Вівальді, а у 2020 році фестиваль був присвячений 250-річчю від дня народження Бетховена.
З 2015 року у межах фестивалю відбувається Міжнародний конкурс музичного мистецтва “Харківські асамблеї”, який у 2020 році увійшов до Асоціації європейських музичних молодіжних конкурсів (EMCY). Конкурс охоплює різні музичні категорії: фортепіано, контрабас, скрипку та інші інструменти. Журі конкурсу складається зі всесвітньо відомих музикантів, включно з випускниками Харківського університету мистецтв. Ця ініціатива стала важливою платформою для молодих виконавців, надаючи їм можливість виступити перед міжнародною аудиторією, здобути професійну оцінку та заявити про себе на світовій музичній сцені.
Значне місце у структурі фестивалю займають музикознавчі конференції та симпозіуми, що присвячені актуальним питанням музичного мистецтва, культурології та освіти. Тематика конференцій часто перегукується з основною темою фестивалю, створюючи єдиний смисловий простір. Наприклад, у 2020 році конференція називалася “Бетховен та XXI століття: європейський простір художньої освіти”. Такі заходи приваблюють вчених, педагогів та музикознавців з багатьох країн та стають майданчиком для обміну ідеями та професійного діалогу.
Також у програмі фестивалю є різні майстер-класи та освітні програми, що спрямовані на підтримку молодих музикантів. “Харківські асамблеї” надають учасникам унікальну можливість навчатися у визнаних майстрів різних країн: України, Німеччини, Італії, Швейцарії, США, Китаю та інших.
Культурне значення та місія
“Харківські асамблеї” відіграють важливу роль у культурному житті України та за її межами. Головна місія фестивалю, за словами Тетяни Вєркіної, полягає у популяризації класичної музики та вихованні нового покоління слухачів та виконавців. Вєркіна неодноразово наголошувала, що класична музика має стати частиною державної культурної політики, оскільки вона здатна формувати духовні цінності та протистояти культурній деградації.
Фестиваль також сприяє зміцненню міжнародних культурних зв’язків. Його визнання підтверджується членством у Європейській асоціації фестивалів (EFA-AEF), що підкреслює його значення в європейській музичній спільноті. “Харківські асамблеї” приваблюють учасників з десятків країн та давно стали платформою для культурного обміну та співпраці.
Виклики та адаптація
За свою історію “Харківські асамблеї” натрапили на низку труднощів. У 1996 році фестиваль не відбувся через фінансові проблеми, у 1998 році його проведення також було під питанням. У 2020 році пандемія COVID-19 змусила організаторів перевести концерти в онлайн-формат, що стало новим викликом, але це дозволило розширити аудиторію шляхом трансляцій. Попри ці труднощі, фестиваль продовжував розвиватися завдяки підтримці Харківської міської адміністрації, Міністерства культури України та міжнародних партнерів, таких як “VERE MUSIC FUND” та Національна концертна агенція “UKR Artists”. Але, попри всі труднощі, “Харківські асамблеї” залишаються важливою культурною подією, яка продовжує привертати увагу світової музичної громадськості.
Ключові фігури та учасники
Фестиваль завдячує своїм успіхом не тільки організаторам, а й видатним музикантам, які виступали на його сцені. Серед них:
- Тетяна Вєркіна – засновниця та художня керівниця фестивалю, чия енергія та відданість справі зробили “Харківські асамблеї” можливими.
- Юрій Янко – заслужений діяч мистецтв України, диригент симфонічного оркестру Харківського національного університету мистецтв.
- Анна Сагалова та Марія Бондаренко – заслужені артистки України, які виступали як солістки на фестивалі.
- Міжнародні виконавці: Тімоті Рейніш (Великобританія), Дарен Джеффрі та Джоан Роджерс (Великобританія), Юрій Насушкін (Іспанія) та багато інших.
До складу журі фестивалю входять багато відомих музикантів, наприклад, Райнер Веле (Німеччина), Нуно Пінто (Португалія) та інші.
Вплив на Харків та культурне товариство
“Харківські асамблеї” стали невіддільною частиною культурного життя Харкова. Фестиваль сприяє популяризації класичної музики серед широкої аудиторії. Крім того, фестиваль відіграє важливу роль в освітній сфері. Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, який є головним організатором фестивалю, використовує його як платформу для підготовки студентів, надаючи їм можливість виступати разом з професіоналами на одній сцені та брати участь у майстер-класах.
“Харківські асамблеї” – це більше, ніж просто музичний фестиваль. Це культурне явище, яке об’єднує людей через мистецтво та популяризує класичну музику. Попри всі виклики, фестиваль продовжує розвиватися та довгі роки залишається вірним своєму гаслу – “Протидія злу мистецтвом”.