Розпад СРСР нищить рамки, які утримували свідомість радянської людини, чим забезпечували відносно спокійне, упорядковане її існування. Початок ж 1990-х років оголює хаос, що потай простягався під фундаментом єдиної ідеології. Далі на kharkovskiye.info.
У момент, коли вона втрачає свій авторитет, стає простіше ствердитись ідеям зовсім іншого змісту.
Відображає тенденції часу, зокрема, і музика. Злам епох завжди супроводжується і переорієнтацією в мистецтві.
Блек-метал, що зароджується головним чином у Норвегії на стику 1980-х та 1990-х років, поєднується якнайкраще із тим звільненим від цензури простором, який з’являється у нашій країні.
Новий напрямок та відвертий радикалізм ледве сприймаються розрізненими – скоріш гранями одного і того ж предмета. Закономірний індивідуалізм, що відтепер посів місце колективної ідеології, водночас не розповсюджується рівномірно.
Поступово і в нашій країні з’являються певні центри зосередження нових музичних змін – міста, що якнайбільше вбирають в себе риси блек-металу. І саме Харкову судилося стати його столицею – як в межах України, так і Східної Європи.
Крах соціалістичного ладу: розквіт андерграунду
Щоб визначити сприятливі умови, за яких “металева” сцена досягла такого стрибка, варто звернутись до особливостей колориту нашого міста – вони своєю чергою нерозривно пов’язані з його минулим.
УРСР. Харків у її складі – один з вузлів промислового виробництва. Значну частину архітектури, що формує рельєф міста, складають індустріальні будівлі. Втім, з розпадом Радянського Союзу відбувається певна інверсія – багато промислових об’єктів стають занедбаними, і вигляд Харкова навіює болісно-ностальгічні почуття. Покоління, що зростає за цих обставин, особливо гостро відчуває безвихідь втраченого індустріального світу. Вона і стає благодатним ґрунтом для зведення, як це не парадоксально, андеграундної музики, зокрема, харківського блек-металу.
Князь Varggoth: як це починалось
Точкою відліку історії можна вважати 31 січня 1991 року, коли Євген Гапон під сценічним прізвищем Князь Varggoth створює колектив “Suppuration”. Гурт грає дет-метал, однак невдовзі трансформується – змінюється як його склад, так і спрямованість. Основна вісь залишається – біля витоків нового проєкту стоїть Князь Varggoth. Він започатковує нову музичну еру в межах усієї України, що втілюється у групі “Nokturnal Mortum”. Так, 1994 рік стає роком зародження українського блек-металу, і всі його “магістралі” на мапі ведуть до нашого міста.
Свій дебютний альбом Nokturnal Mortum презентують у липні 1997 року під назвою “Goat Horns” – тематика, до якої він тяжіє, дозволяє ідентифікувати і всю наступну творчість гурту. Звучання, властиве традиційному блек-металу, переплітається з українськими фольклорними мотивами: перший повноцінний реліз розкриває перед слухачем і інший всесвіт – а саме, всесвіт слов’янських богів. Його маніфестація здійснюється через образи природи і не обмежується суто музичною формою – особливо на обкладинках ранніх демо Nokturnal Mortum фігурують мальовничі пейзажи. Наприклад, на “Lunar Poetry”, “Twilightfall”.
Ода природі і патріотичні гасла
Згодом імідж Nokturnal Mortum лише конкретизується, не втрачаючи своїх головних рис: так, з’являється нова дефініція гурту, що визначає його представником язичницького металу. Водночас тематика доповнюється новими мотивами, і звеличення матері-землі набуває національного забарвлення. На вже знайомі елементи фолку нашаровуються патріотичні гасла – колектив складає оду мужності, якій співвідноситься образ із конкретної історичної епохи – Київської Русі, Запорозької Січі, Другої світової війни. Так, Nokturnal Mortum централізує у власних сюжетах слов’янських воїнів, гетьманів, князів, борців УПА тощо.
Щоб занурити свого слухача у певний історичний контекст, харківський гурт залучає надбання, сформоване ним – козацькі балади, закарпатські традиційні мотиви. По-філософському осмислюються саги, билини, міфи – для Nokturnal Mortum вони являють собою втілення мудрості пращурів, і на ґрунті цього викристалізовується головний посил – не забувати власного коріння.
Зокрема, відтворення стародавніх традицій гурт реалізує і через використання відповідних інструментів – бандури, ліри. Яскраво дану тенденцію уособлює альбом “Істина”.
Колектив, відповідальний за його створення, вже ледве нагадує той, що був на початку. Втім, на чолі створення концепцій залишається Князь Varggoth. Вже для згаданого альбому “Істина” сам він орієнтирами визначив творчість Миколи Гоголя і Лесі Українки як зразок української містики. Цікаво, що українська письменниця неодноразово висвітлювалась у дискурсах, присвячених дослідженню слов’янського неоязичництва, оскільки сама зробила великий для нього внесок. Таким чином, Nokturnal Mortum багато докладав зусиль саме для реконструкції того стародавнього, міфологічного виміру, що опинився в тіні християнства – а то і зовсім був поглинутий ним. У спробі його відтворити Князь Varggoth, як він зазначає, прагнув створити казки для дорослих.
Зосередження на даній меті підкреслює специфіка фестивалей, у яких Nokturnal Mortum бере участь. Багато з них простягається значно далі кордонів України – “Radnard Rock Fest” у Франції, “Hammer of the Gods” в Італії – що важливо, харківський гурт виступає на них у ролі хедлайнера. Сконцентрований на зображенні українського фольклору, проєкт дістає собі амплуа лідера української метал-сцени і завойовує серця слухачів по всьому світу – з Європи, Північної Америки, Південної Америки, Південної Африки, Японії, Австралії, Нової Зеландії.
Коловорот як символ, що позначив епоху
Диспропорційною може здатися популярність Nokturnal Mortum всередині країни та за її кордоном. Втім, якщо зосередитись тільки на останній, від уваги вислизне ціла епоха.
1998 року, у день зимового сонцестояння, 22 грудня, наше місто організовує фестиваль “Коловорот”, що стає осередком язичницького блек-металу і головною концертною подією для нього впродовж 12-ти річного циклу.
Традицію започатковують Nokturnal Mortum з гуртом із Житомира – “Lucifugum”, та Запоріжжя – “Reusmarkt”.
Кожний наступний “Коловорот” об’єднує ще більше найкращих метал-колективів України та Східної Європи. Щоб забезпечити їхнє різноманіття, структура фестивалю згодом змінюється – подія триває два дні натомість звичного одного.
Для Nokturnal Mortum “Коловорот” стає невід’ємною частиною їхньої концертної діяльності – майже кожного року гурт значиться в списках, і з часом дедалі складніше розірвати асоціативний зв’язок.
2010 року відбувається дванадцятий “Коловорот” – останнє його слово залишається за Nokturnal Mortum. Вони відіграють у другий день фестивалю як єдина група в лайн-апі, чим символічно завершують епоху, яку зачинили.
Щоправда, її масштаби не дозволили так просто поставити крапку, і незабаром ідея продовжити традицію – лише тепер в межах літнього сонцестояння – втілюється у певному “відродженні” “Коловорота”. Новий фестиваль дістає назву “Коловорот Нове Коло” і проводиться 2017 року 24 червня. Для Nokturnal Mortum він стає першим виступом, на якому харківський гурт презентує свій новий альбом “Істина”.