Як справжня веселка викликає у всіх посмішку, так і поява Дмитра, на будь-якому заході, завжди піднімає настрій. Може, це прізвище так впливає на людину? Чи це роки старанної праці на безкрайньому полі гумору? Про це може розповісти лише сам Дмитро Радужний. Далі на kharkovskiye.info.
Мрії дитинства
Дмитро народився та виріс у Харкові. З раннього дитинства був людиною із “пружинкою”. Завжди безліч ідей, а часу для реалізації так мало – нудне навчання, домашні завдання. У школі, до речі, саме почуття гумору допомагало йому ладнати із вчителями тих предметів, які важко давалися. Ну хіба можна поставити низьку оцінку учневі, що змусив реготати вчителя? Так і закінчив школу.
Про що мріяв Дмитро? Сам він каже, що завжди хотів бути гумористом. З дитинства відчував потужну “підзарядку” від того, що виходило змусити людей не просто посміхатися, а вмирати зі сміху. Надихався виступами таких метрів гумору, як Жванецький, Задорнов, Альтов та інші. Завжди був у захваті від КВК, особливо від харківської команди ХАІ “Люди у білому”. Звичайно ж, резиденти “Камеді клаб” були тими законодавцями гумору, за якими слідував Дмитро.
А ще Дмитро Радужний мав незвичайну мрію. Він дуже хотів, щоб одного разу настав такий день, коли український кінематограф доросте до рівня голлівудського та наш фільм отримає відзнаку Оскар. 10 березня 2024 року здійснилася мрія не лише Радужного, а й більшості українців. Документальний фільм “20 днів у Маріуполі” отримав нагороду “Оскар”. Сам Дмитро прокоментував це так: “Начебто мала бути радість від того, що збулася мрія, але її немає. Є гордість за український кінематограф, а радості немає. Надто висока ціна цієї нагороди”.
Проєкти та цілі
Що щодо мрії стати гумористом? Усе вийшло навіть краще, ніж він очікував. У команді КВК відіграв майже 8 років. Майже одночасно з цим Дмитро був резидентом стендап-шоу. Імпровізація – це сильна та неперевершена риса гумору Радужного. Пізніше знімався у гумористичному серіалі “17+” на каналі “ТЕТ” та писав для нього ж жарти. Потім почав проводити різні заходи в нічних клубах у ролі ведучого. Це у Дмитра виходило просто блискуче! У Харкові в таких популярних закладах, як “Panorama lounge”, “Bolero” та “Старгород”, він був ведучим номер один. Далі він став зажаданим ведучим на таких заходах, як весілля та корпоративи. Тільки Харкова вже стало йому замало – Радужний переїхав до Києва, де продовжив свою діяльність. За словами Дмитра, бути ведучим – це більше, ніж бути просто гумористом. Тому що кожна нова подія, на яку його запрошують, це можливість зробити щось незвичайне, чого ще не було. Коли Радужного рекомендують будь-кому, зазвичай кажуть: “Це Діма. Він увесь час вигадує якісь кумедні штуки”. Та в нього це завжди класно виходить.
Ще одним важливим проєктом у житті Дмитра Радужного є співпраця з благодійною організацією “Ротарі”. 10 років тому він познайомився з ними, перейнявся їх діяльністю та досі є активним учасником, а також президентом клубу “Ротарі”. Їхня мета – допомогти дітям, які живуть у дитячих будинках. У Харкові, у ТРЦ “Французький бульвар”, Дмитро упродовж 10 років проводить свята для таких дітей. З початку війни бере активну участь в евакуації дітей та постачанні гуманітарної допомоги. А також, як і раніше, проводить дитячі заходи, як у нашому місті, так і в Києві.
Дмитро Радужний – чудовий приклад людини, яка вміє не тільки веселити людей, а й прийти на допомогу, коли буде потрібно. У 2024 році він більшу частину свого часу та коштів віддав на благодійність. При цьому, зі своєю харизматичною посмішкою, запрошує вибрати саме його, щоб перетворити будь-яку подію на свято!