Така справді існує і належить до малих планет. А людина, на честь якої її названо 1994 року, малою точно не назвеш. Це Леонід Биков – актор та режисер неймовірної масштабності. Вражає, що в одній людині могло вміщатися стільки талантів та здібностей. І плюсом до всього цього було чудове почуття гумору та величезна любов до життя. Завдяки двом важливим складовим, які гармонійно поєднувалися в характері Леоніда Бикова, він став не лише відомою людиною, а й був чудовим прикладом життя для мільйонів шанувальників його таланту. Це артистичний дар та чудові людські якості. Як розпочалася кар’єра Бикова та яку роль відіграв у ній Харків? Давайте дізнаємось із цієї статті на kharkovskiye.info.
Роль Харкова у житті актора
Харків зіграв у житті Леоніда Бикова важливу та визначальну роль. Якби він склав іспит до Київського театрального інституту, можливо він ніколи б не зіткнувся з Харковим. Але він його і не склав. Спробувати щастя приїхав до Харкова і йому вдалося стати студентом Харківського театрального інституту. Саме тут йому допомогли навчитися акторській майстерності. Отримавши диплом з відзнакою, Биков влаштовується до Харківського драматичного театру, де з успіхом грає свої перші ролі та розкривається як театральний актор. Цій сцені артист присвятив дев’ять років свого життя і увійшов до історії цього театру, як найкращий із найкращих.
Далі Леонід покаже себе як чудовий кіноактор, режисер та сценарист, але це буде набагато пізніше і на майданчиках інших театрів та студій. Але Харків назавжди залишиться для майстра тим рідним містом, де відбулося його творче народження і де він зробив перші кроки у велике мистецтво.
Успіхи у кінематографі
Спочатку хочеться згадати, що свою першу роль у кіно Леонід Биков зіграв, коли жив і працював у Харкові. Це була епізодична роль, у фільмі “Доля Марини”. Справжня популярність прийшла до нього за участю у фільмі “Приборкувачка тигрів”. З того моменту Биков почав активно зніматись у кіно, граючи головні ролі. Найпопулярнішими були такі картини:
- “Алешкіна любов” (1960);
- “Максим Перепелиця” (1955);
- “Дорога моя людина” (1958);
- “Ати-бати йшли солдати …” (1976);
- “У бій йдуть одні старці” (1973).
Також Биков був сценаристом популярного за радянських часів сатиричного кіноальманаху “Фітіл”. Цей проєкт був єдиним у своєму роді на той час і став прабатьком того, що зараз називають “Соціальною рекламою”.
“…якого любили всі”
Таку назву режисер Леонід Осика обрав не випадково, вирішивши зняти документальний фільм про легендарного Леоніда Бикова. Загальне народне кохання він заслужив тим, що у героях, яких він грав, можна було побачити самого Леоніда. Бути щирим, простим, веселим та одночасно хоробрим і чесним, було для нього природним, адже, по суті, це був він сам. З ним завжди було легко працювати. Коли він був у ролі актора – докладав усіх зусиль для найкращого втілення себе в тому чи іншому образі. Коли він був сценаристом чи режисером – команді, яка з ним співпрацювала, було комфортно та приємно працювати під його керівництвом. Маючи залізний внутрішній стрижень, Биков зовні був м’якою та доброзичливою людиною, яка вміла спритно обійти конфліктні ситуації за допомогою гумору.
І, звичайно, його любили мільйони глядачів. Його харизма з лишком перекривала якісь акторські недоліки. Цифри є яскравим доказом цього. Тільки фільм “У бій йдуть одні старці “, за деякими даними, мав 44 млн переглядів за один рік прокату! Та й сьогодні дивитися фільми за участю Леоніда Бикова – велике задоволення. Ти поринаєш у захоплюючу історію і переживаєш її разом із героєм фільму до останнього кадру. Це такий високий рівень гри актора, що навіть за відсутності спецефектів ти не можеш відійти від екрана. Чого не скажеш про фільми останніх років – одні спецефекти, а смислової наповненості немає. Молодому поколінню акторів точно є чому повчитися у великого майстра.
Наше місто дало старт багатьом відомим людям і пишається цим. Для Харкова Леонід Биков це “своя людина” і, на згадку про неї, одну з вулиць назвали на його честь. Але це не все – у парку ім. Шевченка встановлено пам’ятник Бикову, а харківські художники прикрасили фасад одного з будинків муралом із зображенням Леоніда у його звичному “воєнному” образі. Якщо ви ще не знайомі із творчістю цього легендарного актора, обов’язково заплануйте вечір для перегляду одного з його фільмів. Чудові враження вам гарантовані!