Міжнародний фестиваль “Харківські асамблеї”

Завдяки традиції проведення міжнародного фестивалю класичної музики Харкову вдалося встановити та зміцнити культурні стосунки з Польщею, Англією, Швейцарією, Норвегією та іншими країнами. Щорічно музиканти міста протягом місяця спрямовують всі свої творчі таланти та зусилля для незабутнього проведення наймасштабнішого мистецького форуму “Харківські асамблеї”. Далі на kharkovskiye.info

Фестиваль, що проходить у Харкові з 1991 року

“Харківські асамблеї” часто називають однолітком України, тому що традиція його проведення почалася у 1991 році. Це єдиний фестиваль у місті, що протягом всієї своєї багаторічної історії орієнтований виключно на класичне мистецтво. Незмінною залишається і мета заходу – наближення українського мистецтва до світового культурного простору. 

Організатори фестивалю наголошують на глобальній проблемі, через яку страждає наша сучасна культура – виїзд молодих та перспективних митців за кордон. На їхню думку, причиною цьому стало те, що в Україні проходить мало проєктів, спрямованих на підтримку юних талантів. Тому вони рік за роком намагаються заохотити молодь розгледіти потенціал в українській класиці. Проте найбільше вони готові боротися за місце української культури серед світової авдиторії. Часто нашим митцям чомусь потрібно доводити, що наша культура не вторинна.   

Кожного разу “Харківські асамблеї” готуються зустрічати гостей з новою темою заходу. Так, наприклад, у 2016 році основна тема звучала як “Фелікс Мендельсон: магія єднання”, а у 2019 році – “Наталка Полтавка”. У інші роки були не менш цікаві мотиви: “Бароко та XX століття”, “Шуберт та український романтизм”, “Бах, Бетховен, Брамс – символи людської гідності та духу”. 

Творчість Олександра Щетинського у програмі фестивалю “Харківські асамблеї”

Зазвичай тематика програми фестивалю ніколи не повторюється, але винятком для “Харківські асамблеї” стала постать Олександра Щетинського. 

Композитор Олександр Щетинський родом з Харкова, більшість свого творчого шляху він пройшов у рідному місті. У віці 46 років чоловік переїхав до столиці, де продовжив збиратися кар’єрними сходами. Цього талановитого харків’янина протягом декількох років згадували під час заходу та запрошували стати учасником фестивалю. Олександр Щетинський доповнював програму заходу підбірками своїх фортепіанних творів:

  • “Моління про чашу” (1990 рік);
  • “Музика Харкова” (1981-1989 роки) – були представлені у чотирьох відомих частинах: “Рух”, “Відгомін”, “Елегія”, “Пісня”;
  • “Варіації” (1979 рік);
  • “Наодинці” (1994 рік);
  • “Подвійний відблиск. Прелюд пам’яті Дмитра Шостаковича” (2006 рік);
  • “Світ ловив його. Епітафія Григорію Сковороді” (2018-2020 рік).

В одному з інтерв’ю композитор зазначив, що його внутрішній світогляд найбільше вдалося передати у чотиричастинному циклі “Музика Харкова”. Олександр бачить Харків як складне та неоднозначне місто, з яким у нього пов’язано багато спогадів. Вони простежуються від дитячих років до становлення кар’єри композитора. У своєму циклі музикант щоразу передає відвідувачам фестивалю спокій та сум, подекуди меланхолійність. Саме ці його твори чимось співзвучні з духовною тематикою.

А у 2019 році Олександр Щетинський став автором нової версії опери “Наталка Полтавка”, написаної спеціально для фестивалю “Харківські асамблеї”. Вперше глядач побачив її на сцені Харківської філармонії 27 вересня 2019 року. Як постановник співпрацював з ним Леонід Садовський. Вони старалися зробити її довершеною якомога раніше, щоб встигнути присвятити оновлену п’єсу до 200-річчя написання “Наталки Полтавки” Іваном Котляревським. Сучасна оперна вистава Олександра Щетинського має всього дві дії. 

Харків'яни – автори кращих підручників країни

Серед підручників, за якими навчалися ми і наші діти в другій половині XX століття, «Геометрія» і «Історія середніх віків» були написані харків'янами, розповідає kharkovskiye.info....

Історія гурту “Drudkh”

Неможливо зобразити харківську андеграундну сцену, оминаючи колективи, що з’явились на ній у 1990-ті роки. Будь-який дослідник, що прагне торкнутись цієї історії, неминуче натрапляє на...
..... .