З 2019 року у Харкові проходить ЛГБТ подія, яка поєднує у собі лекції, публічні дискусії, а також мирну ходу на захист рівних прав та можливостей для людей незалежно від їхньої сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. Далі на kharkovskiye.info.
Організаторами ЛГБТ-параду були сформовані певні вимоги до уряду, виконання яких вони б вважали успішним результатом своїх дій.
Мета “ХарківПрайду”
В Україні є певні права, які недоступні для ЛГБТ-спільноти на законодавчому рівні. Тому її активними представниками були заявлені три основні вимоги до української влади. Найголовнішою з них був вільний доступ до отримання державних послуг незалежно від сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності. В Україні заборонені одностатеві шлюби, тому представники ЛГБТ-спільноти не можуть претендувати на те, щоб офіційно узаконити свої стосунки. Також вони не можуть розпоряджатися спільним майном на правах подружжя. Відповідно й усиновити спільну дитину одностатева пара права не має.
Другою вимогою було створення підґрунтя для демократичної інклюзивної освіти в Україні. Згідно з дослідженнями, проведеними експертами ГО “Точка опори” майже 90% учнів нетрадиційної орієнтації зіштовхувалися у школі з булінгом. Він проявлявся як словесно, цькуванням та погрозами, так і фізичним знущанням. Учасники “ХарківПрайду” виступали за те, щоб в українських школах з’явилися гуртки, де різні вразливі групи зможуть отримувати соціальну та психологічну підтримку. Не забували наголосити й на важливості підвищення сексуальної освіти серед дітей та підлітків.
За даними Бюро з демократичних ініціатив і прав людини ОБСЄ люди гомосексуальної орієнтації в Україні знаходяться у списку тих, хто найчастіше потерпають від злочинів на ґрунті ненависті. Тому серед вимог учасників харківського ЛГБТ-параду було належне розслідування подібних правопорушень щодо ЛГБТ та інших уразливих груп. Потерпають від подібного недопрацювання закону і правозахисники, і активісти, і журналісти, що займаються висвітленням теми ЛГБТ.
Марш рівності
Перша правозахисна хода у Харкові відбулася 15 вересня 2019 року на майдані Свободи. Її організаторами стали активісти громадянського жіночого об’єднання “Сфера”. Гаслом першого “ХарківПрайду” було “Харків для всіх. Безпека для всіх”. Проте він пройшов не без перешкод. Харків’яни створили петицію, яка назбирала понад 5000 підписів, і навіть мер Харкова Геннадій Кернес був вимушений звернутися до суду з проханням обмежити проведення маршу. Він пояснював це тим, що турбується про спокій у місті. Але після того, як на підтримку активістів стали посольства інших країн (США, Канади, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Швеції, Норвегії та Данії), міський голова був вимушений змінити свою позицію та почати сприяти проведенню “ХарківПрайду”.
У Марші рівності взяли участь близько 2000 небайдужих людей. Також присутніми на ньому були представники міжнародних організацій, дипломатичних та консульських установ іноземних держав в Україні.
Наступного року активісти були налаштовані повторити ЛГБТ подію, але обмеження у зв’язку з поширенням захворюваності на Covid-19 внесли свої корективи, тому “ХарківПрайд” вперше в Україні пройшов у форматі “АвтоПрайду”. Вимоги другого ЛГБТ-параду були такі самі як і першого: рівний доступ до державних інституцій, інклюзивна освіта без булінгу та належне розслідування злочинів. Гаслом “АвтоПрайду 2020” було “Це важливо для всіх!”.
“АвтоПрайд” у Харкові минув безпроблемно, тихо та спокійно. Колона з понад 20 автомобілів проїхала центральними вулицями міста: проспектами Науки, Гагаріна, вулицями Сумська та Клочківська. Місце початку руху та його маршрут було узгоджено з міською владою та патрульною поліцією, проте не повідомлялися публічно задля безпеки учасників акції. Це було зумовлено тим, що після першого ЛГБТ-параду у Харкові по всій країні почастішали випадки нападів на окремих активістів та цілі ЛГБТ-центри. За результатами правозахисного ЛГБТ-центру “Наш світ” з 2018 року подібні інциденти почали поступово збільшуватися, а після перших ЛГБТ-парадів статистика зросла в рази. Знайшлося чимало противників, які вважають, що побажання меншин не варті того, щоб вносити правки до законодавства.
“ХарківПрайд-2023”
Початок повномасштабної війни на території України змусив організаторів “ХарківПрайду” дотримуватися ще більших обмежень під час проведення ходи. Проте щоб відмовитися від неї зовсім мова навіть не йшла. Навпаки лідерка руху Анна Шаригіна повідомила, що у рамках прайду активісти хочуть додатково зібрати кошти на потреби військових на сході України. Разом із благодійним фондом “Волонтерська” активісти “ХарківПрайду” збирали 300 000 гривень на три коптери DJI Mavic 3 для аеророзвідки 5 слобожанської бригади НГУ. А також вона оголосила про початок безкоштовної програми психологічної підтримки для близьких та рідних тих, хто захищає нас на фронті.
“ХарківПрайд-2023” пройшов вже більш впевнено у порівнянні з 2022 роком, коли Харків майже щоденно обстрілювали російські загарбники. Тоді активісти вимушені були збиратися на облаштованих під укриття станціях метро. Охочих проявити себе у таких умовах було дуже мало.