Людина рідкісного таланту, яка зуміла поєднати в собі науку і творчість. Буває, що людина геніальна в одному напрямку, а в інших просто знаходить задоволення, як у хобі. Але в Сергія Миколайовича вийшло бути успішним як у медицині, так і в поезії. До цього можна додати його чудові пізнання в історії, викладацький талант та організаторські здібності. Мабуть, саме про таких людей, як Ігумнов, склалася приказка: «Талановита людина талановита у всьому». Яким чином життя цієї дивовижної людини було пов’язане з Харковом? Якими були його успіхи в різного роду діяльності? Дізнаймося з цієї статті. Далі на kharkovskiye.info.
Початок життя та професійної діяльності
Сергій Миколайович Ігумнов народився далеко від нашого міста, у Тамбовській області, в Лебедяні. Сім’я була купецькою, а отже, забезпеченою. Батьки багато коштів та часу вклали в освіту синів. Молодший брат, Костянтин Ігумнов, став відомим композитором. Сергій закінчив медичний факультет Московського медичного університету та 10 років пропрацював земським лікарем у Лебедянському повіті. Тут, у рідних краях і почалася його професійна діяльність. З моменту навчання в університеті він прагнув приносити користь людям. Це було його життєвим девізом. Крім фахових медичних знань, Ігумнов добре засвоїв, що насамперед треба лікувати не хворого, а міняти умови, в яких він живе, – захворювання залежить від середовища проживання.
В останні роки 19 століття вибухнула епідемія холери і тифу. Сергій Миколайович брав найактивнішу участь у боротьбі з цими хворобами. Завдяки його методам санітарії та гігієни вдалося допомогти врятувати сотні життів. Сам він сильно захворів на висипний тиф та в результаті майже втратив слух. Через це йому довелося залишити активну медичну діяльність. Однак, коли в 1890 – 1892 роках у Лебединському повіті спалахнув голод, він та його сім’я допомагали місцевим жителям продуктами і засобами гігієни.
Пізніше Ігумнов працював санітарним лікарем у Московській та Херсонській губерніях.
Медичні та творчі успіхи у Харкові
Напевно, Харків ніколи б не дізнався про прекрасного лікаря Ігумнова, якби одного разу його не направили саме в наше місто. Це сталося у 1904 році. Сергія Миколайовича призначили завідувачем санітарного бюро в Харківському губернському земстві. З цього моменту він став харків’янином і був ним до кінця свого життя.
До 1920 року медичного інституту ще не існувало, був лише медичний факультет при Імператорському Харківському університеті. При ньому була фельдшерська школа, де Ігумнов викладав з 1908 до 1913 року санітарну статистику та організацію медичної допомоги. А вже у 1921 році викладав в Інституті народного господарства на кафедрі правових основ громадської санітарії, як професор.
Паралельно з науково-медичною діяльністю багато писав освітніх статей. За своє життя написав понад 400 праць і більшу їх частину в Харкові. Головною темою його публіцистики було становище земської медицини в Росії, а пізніше, в Україні. Сергій Миколайович навіть був головним редактором «Лікарських хронік Харківської губернії», де вів цілі відділи. Його письменницький талант яскраво проявляв себе в поезії. Ігумнов писав казки, оповідання, нариси та вірші. У Харкові було випущено дві його поетичні збірки під назвою «Вірші».
Сергій Миколайович був неймовірно діяльною людиною. За ту частину життя, яку він провів у Харкові, він встиг побувати на різних керівних посадах. На цій посаді проявлялися його чудові здібності вмілого керівника й організатора. Ось деякі з його призначень:
- 1914 – 1916 роки – член правління Харківської земської управи і завідувач відділу народного здоров’я;
- 1922 рік – завідувач санітарно-епідемічного відділу Харківської губернської охорони здоров’я;
- 1924 рік – член предметної комісії ХТІ із санітарної техніки.
Життя Сергія Миколайовича трагічно обірвалося у 1942 році, коли Харків перебував в окупації. Він загинув під колесами фашистської машини.
Лікар, поет і науковий діяч, Сергій Миколайович Ігумнов залишив глибокий слід в історії нашого міста. Його внесок, як лікаря-епідеміолога, величезний та результати його наукових праць все також використовують студенти і випускники медичного університету. А його поезія проста та приємна в прочитанні. Якщо ще не читали, обов’язково зробіть це!